Общетематический форум. Можно пообщаться о чем угодно)

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.

Переименование улиц

Страница: 1
Ответить

Сообщений 1 страница 21 из 21

1

  • Автор: бывший сотрудник
  • Members
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 2205
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    Не определено
  • Последний визит:
    2010-08-24 19:24:30

Лично мне по барабану дзержинского там или еще что. Хотя я именно от "джержинского" не в восторге.
Важнее не что делают, а кто делает:

http://rama.com.ua/AMS+article.storyid+2390.htm

Александр Фролов,главный архитектор г. Сумы:
...
Мы реставрируем среду исторического центра и в то же время отказываемся от таких одиозных фамилий, как Дзержинский, от прославления красногвардейцев — неоднозначные фигуры, страницы истории, которые вызывают противоречия среди сумчан. С высоты своего времени мы должны адекватно оценивать те политические события, ту эпоху.

Какого х. архитектор лезет в вопросы истории и идеологии?
Может, потому что не хочет и не умеет заниматься своими прямыми обязанностями?

Геннадий МИНАЕВ,мэр г. Сумы: «Ко мне обратилась инициативная группа с вопросом, почему прошло столько времени, как мы у власти, а переименование улиц не начато. Мне напомнили мои обещания, и я сказал „да“. Здесь не играет роли политическая направленность вопросов. Мы воздаём должное истории. Как говорят, если ты пренебрегаешь историей, то будущее будет пренебрегать тобой. Всё время меня сдерживал тот факт, что переименование — затратный вопрос. Я разобрался — не нужно много финансов, и тем более бюджетных. Это пройдёт естественным путём: кто-то поменяет бланки, кто-то печати. В ближайшее время я предложил переименовать две большие улицы, в планах другие объекты. Например, площадь Свердлова, но там четыре дома.
Чтоб не было понято превратно, есть желание возвращать не только названия, инициированные украинскими националистами. Планируем восстановить имя одного учебного заведения, у которого историческое название достаточно пророссийское».

Как-то поздновато вспомнил минаев о своих обещания. Как говорится если женщина говорит "нет". это значит "да" ,а если минаев говорит "да", то это ничего не значит, потому что вобще ничего не значит, что он там говорит.

Вся инициатива принадлежит местным националистам, которые, по слухам, получили западный грант. Сразу возникает подозрение - а нет ли у архитекторов и прочих минаевых более простых интересов, чем "истерическая справедливость"? Минаев проебует бюджетное бабло миллионами, но свои 20 гривен не упустит.

Подозрительно, что типа независимый эксперт между делом мочит бютовцев.

В’ячеслав АРТЮХ,кандидат філософських наук Сумського державного університету
Політики це(переименование улиц) використовують, спеціально нав’язуючи масам через назви певний ідеологічний тип людини.(!! согласен на 100%, бывший)
...
Звичайно, будуть опиратися комуністи і всі гомо-советікуси, хоча деякі з них називають себе бютівцями».

Вопщем толи предвыборная борьба, толи отработка грантов.
Клочко уже выкинул бюджетных 40 000 на превыборный "памятник миньетчицам", и минье...ой революционерки остались все равно недовольны и сам выборы просрал. Можно было и доской мраморной обойтись.

Эти люди точно также переписывают нашу историю, как это делали "кляти комуняки". Почти все что есть в Сумах сейчас (кроме манежа, стадиона и плитки) построили в советский период и память об этом хотят выжечь из истории.

- Ну понятно ныняшняя власть вернул украину назад до уровня 1913 г., потому нужно вернуть названия. Через пару лет в Сумах закроют железнодорожное движение, введут крепостное право...

- Отсутвует четкая цифра - сколько нужно денег. По словам минаева получается дешево, все бабло хотят повесить на предприятия. Но сколько обходятся городу слова минаева?

- И последний аргумент: минаев - хуйло, следовательно вся идея  - хуйня. :)

История должна двигаться вперед. Навязывая древние ценности мы тормозим свое развитие. Логично было бы переименовывать улицы в имени Щербаня или Епифанова - эти люди внесли наибольший вклад в современные Сумы, после Лушпы (которым уже назван целый проспект).

;)

0

2

  • Автор: Бармалей
  • Members
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 952
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    Не определено
  • Последний визит:
    2014-12-07 13:50:11

По словам минаева получается дешево, все бабло хотят повесить на предприятия. Но сколько обходятся городу слова минаева?

Бывший, а давай прикинем.

Переименовать улицу:
1. Поменять ВСЕ надомные таблички;
2. Поменять дорожные знаки, где есть старое наименование улицы;

Теперь глубже:
3. Почта меняет все базы. Рассылает по почтам изменения. Другие почты "ненавязчиво" попадают на бабки ;)
4. Расходы по картографии (тут даже представить сложно, в каких источниках есть улицы со старым названием);

Ещё глужбе:
5. Все предприятия, организации, фирмы и фирмочки меняют фирменные бланки, штампы, заказывают новые визитки, сдирают старую, заказывают новую и размещают рекламу;
6. Рассылают всем контрагентам уведомления об изменении юридического адреса;
7. Перерегистрируют установочные документы, платят нотариусам за заверение копий;

Ну и т.д.

А переложить на предприятия... А оно им надо? Вон, Фрунзе убирать улицы заставляли. Те в суд подали. Выиграли. Но мэрию этот прецендент ничемушеньки не научил  :D

История должна двигаться вперед. Навязывая древние ценности мы тормозим свое развитие. Логично было бы переименовывать улицы в имени Щербаня или Епифанова - эти люди внесли наибольший вклад в современные Сумы, после Лушпы (которым уже назван целый проспект).

Понимаешь, если бы в местном бюджете бабла было, как мусора в городе - я бы согласился с "прожэктами" переименований. Но когда там стопками сложены дырки от бубликов...

Думать о "выгодности" переименований мне лично мозг мешает B)

И вообще. Выступаю с инициативой переименовать все улицы в НОМЕРА! За районами закрепить по 500 номеров. (На вырост, тксзть). А сам город в 40000.

40000 - почтовый индекс, и так всем, практиццки известный.
Номера - врядли кто-то будет говорить, что 78 номер комуняка поганая. И в быту проще будет. Где живёшь? На 156. А я на 804. И оба знают, что первый живёт в районе Горького, а второй - КРЗ :D Потомуша бардак! К примеру ты где живёшь? На Грабовского.  А где это?  :blink:

0

3

  • Автор: Guest
  • Гость

Вся инициатива принадлежит местным националистам, которые, по слухам, получили западный грант.

Никакие это не слухи. Триста раз тут давали ссылку на сайт, где черным по белому написано о гранте, его сумма и кто его дал.
А Минаева просто прижали, т.к. в кресле ему быть осталось недолго, поэтому должен успеть и это протолкнуть.
Какой-то ты не проснувшийся: как ребенок, рассуждаешь о рациональности использования бюджетных денег и логичности поступков мэра. Ты где, на луне живешь?

0

4

  • Автор: Guest
  • Гость

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ
пропозицій щодо перейменувань вулиць

№ п/п Сучасна назва вулиці  Пропонована назва вулиці
1 Червона площа Майдан Український
2 Жовтнева вул. Покровська вул.
3 Піонерський пров. Суханівський пров.
4 Газети «Правда» вул. Німецька вул.
5 Червоноармійська вул. Нижньо-Соборна вул.
6 Свердлова площа Троїцька площа
7 Горького вул. Суджанська вул.
8 Дзержинського пров. Лучанська вул.
9 Червоногвардійська вул. Іллінська вул.
10 Калініна вул. Анненська вул.
11 Кірова вул. Герасима Кондратьєва вул.
12 Червонозоряна вул. Пантелеймона Куліша вул.
13 Орджонікідзе вул. Линтварьових вул.
14 Першотравнева вул. Олександра Олеся вул.
15 Бєлінського вул. В’ячеслава Чорновола вул.
16 Артема вул. Конотопської битви
17 Черепіна вул. Героїв Крут
18 Баумана пров. Марусі Чурай
19 Борців Революції вул. Івана Мазепи
20 Войкова вул. Миколи Міхновського
21 Володарського вул. Симона Петлюри
22 Воровського вул. Павла Скоропадського
23 Димитрова вул. Дмитра Багалія
24 Енгельса вул. Ярослава Мудрого
25 Комінтерну вул. Володимира Великого
26 Комунарів вул. Олексія Береста
27 Крупської вул. Григорія Квітки-Основ’яненка
28 Куйбишева вул. Степана Таранушенка
29 40 років КПУ вул. Михайла Осадчого
30 Паризької Комуни вул. Бориса Грінченка
31 Урицького вул. Степана Тимошенка
32 Халтуріна пров. Олександри Деревської
33 26 Бакинськи комісарів вул. Василя Капніста
34 Олеко Дундича вул. Володимира Куца
35 Пархоменка вул. Давида Бурлюка
36 Сергія Лазо вул. Братів Кричевських
37 Фурманова вул. Олександра Потебні
38 Свердлова вул. Григорія Сковороди
39 Свердлова пров. Дмитра Туптала (Дмитра Ростовського)
40 40 років Жовтня вул. Олександра Паліцина
41 Тельмана вул. Олександра Лазаревського
42 Павлика Морозова пров. Павла Зайцева
43 Клари Цеткін вул.  Пилипа Морачевського
44 Луначарського вул. Миколи Мурашка
45 Луначарського проїзд Антона Лосенка
46 Воєводіна вул. Івана Кавалерідзе
47 Плеханова вул. Бориса Гмирі
48 Рози Люксембург вул. Платона Воронька
49 Матроса Желєзняка пров. Георгія Нарбута
50 Семашка вул. Абрама Йоффе
51 Орджонікідзе пров. Миколи Василенка
52 Воєводіна вул. Євгена Адамцевича
53 Матроса Желєзняка вул. Бориса Антоненка-Давидовича
54 Якіра вул. Дмитра Бортнянського
55 Щербакова вул. Максима Березовського
56 Баумана вул. Миколи Хвильового
57 Свердлова площа ТроїцькаПантелеймона Куліша
58 Павлика Морозова вул. Олега Ольжича
59 Чапаєва вул. Софії Тихончук
60 Котовського вул. Семена Сапуна
61 Радгоспна вул. Олексія Алчевського
62 Колгоспна вул. Геннадія Петрова
63 Червонопрапорна вул. Никанора Онацького
64 Комсомольська вул. Миколи Данька
65 Котовського пров Семена Гулака-Артемовського
66 Дзержинського вул. Харитоненків вул.

0

5

  • Автор: Guest
  • Гость

В списке выше первые 10 названий - это возвращенные исторические названия, а для остальных 55-ти названия предлагаются исходя из следующего:

Імена визначних діячів політики, культури, мистецтва
для назв вулиць м. Суми

Імена відомих уродженців міста Суми та тих, чия діяльність пов’язана з Сумами
Герасим Кондратьєв (?-1701)–засновник м. Суми, козацький полковник.
Іван (1822-1891) та Павло (1853-1914) Харитоненки – цукрозаводчики, меценати, благодійники.
Никанор Онацький (1875-1937) – живописець, поет, мистецтвознавець, громадський діяч. Народився в с.Хоменкове Липоводолинського р-ну. Організатор та директор Сумського художнього музею. Розстріляний у 1937 році. Його ім’ям і названо Сумський художній музей
Микола Данько (1926-1993) – відомий сумський поет, дисидент.
Линтварьови – родина поміщиків, благодійників, громадських діячів, лікарів, учителів. Мали маєток у с. Лука. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття їх відвідували Чехов, Плещеєв, Котляревський, Воронцов.
Геннадій Петров (1936-1996) – відомий сумський журналіст-краєзнавець, автор понад 1500 публікацій.
Олексій Алчевський (1835-1901) – відомий банкір, промисловець меценат. Ініціатор створення в Харкові «Громади». На його кошти були відкриті лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах. Його ім’ям названо місто в Луганській області – Алчевськ. Народився в Сумах.
Семен Сапун – діяч у сфері освіти, керівник ОУНівського підпілля в Сумах у роки Другої світової війни. Спалений фашистами у жовтні 1942 року.
Софія Тихончук – керівник першого антифашистського підпілля у Сумах. Розстріляна фашистами у грудні 1941 року.

Імена відомих уродженців Сумської області
Олександр Олесь (Кандиба) (1878-1944) – поет, класик української літератури. Народився в м. Білопілля. В Сумах та Білопіллі йому встановлено меморіальні дошки, одна з вулиць у м. Білопіллі носить його ім'я.
Олег Ольжич (Кандиба) (1907-1944) – поет, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Заступник голови Проводу ОУН. Закатований гестапівцями у фашистському концтаборі Заксенгаузен.
Пантелеймон Куліш (1819-1897) – письменник, поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національного відродження ХІХ – початку ХХ століття. Товариш Т.Шевченка, засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Народився в с. Вороніж поблизу Шостки.
Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – письменник, класик української літератури. Ідеолог української культури періоду «розстріляного відродження». Народився у м. Тростянці. У Тростянці та Харкові йому встановлені меморіальні дошки.
Максим Березовський (1745-1777) – композитор, співак. Основоположник церковного хорового концерту. Академік Болонської філармонійної академії. Класик російської музики. Народився в м. Глухів.
Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, хоровий диригент. Класик російської музики. Народився в м. Глухів. Його ім’я носить Сумське вище училище мистецтв і культури. У Глухові встановлено пам’ятник Бортнянському.
Борис Антоненко-Давидович (1899-1984) – письменник, класик української літератури. Організатор краєзнавчого музею в м. Охтирка (1921 р.). Був репресований. Народився в м. Ромни.
Євген Адамцевич (1904-1972) – кобзар, відновив «Запорізький марш». Жив у Ромнах. В Ромнах йому встановлено меморіальну дошку.
Микола Василенко (1866-1935) – відомий український історик права, громадський і політичний діяч, академік Української АН. У 1918 році міністр освіти в уряді гетьмана Скоропадського. В 1921-1922 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Ініціатор відкриття перших українських державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Народився в с. Есмань Глухівського р-ну.
Абрам Йоффе (1880-1960) – «батько радянської фізики», Герой соціалістичної праці. Народився в м. Ромни.
Георгій Нарбут (1886-1920) – художник. Один із найбільших графіків сучасності. Автор символіки УНР та ескізів українських грошових знаків – гривень. Ректор Української академії мистецтв. Автор «Української абетки». Народився на х. Нарбутівка поблизу Глухова.
Платон Воронько (1913-1988) – поет, класик української літератури. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Під час ВВВ воював у партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Народився в с. Чернеччина Охтирського р-ну.
Борис Гмиря (1903-1969) – великий український співак., народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР. У 2003 році на його честь випущена ювілейна монета номіналом у 2 гривні. Народився в м. Лебедин. У Лебединському педагогічному училищі відкрито кімнату-музей співака.
Іван Кавалерідзе (1887-1978) – відомий скульптор-авангардист, кінорежисер, драматург. Автор першого пам’ятника Т.Шевченку у м. Ромни, а також пам’ятника Шевченку в Сумах, Сковороді в с. Чорнухи Полтавської обл., Франку в Лубнах, Хмельницькому в Кобеляках та багатьох інших. Народився на Роменщині.
Антон Лосенко (1737-1773) – художник. Представник класицизму, родоначальник вітчизняного історичного живопису. Академік Петербурзької академії мистецтв. Народився в м. Глухів.
Микола Мурашко (1844-1909) –художник, педагог, громадський діяч. Засновник Київської рисувальної школи. Народився у Глухові.
Пилип Морачевський (1806-1879) – поет-романтик, філолог, педагог. Працював викладачем математики Сумського повітового училища. Переклав українською мовою Євангеліє від Матвія. Уклав «Словарь малороссийского языка».
Павло Зайцев (1886-1965) – професор, літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Шевченка «Життя Тараса Шевченка». Член Української Центральної Ради. Підготував 16-и томне повне видання творів Шевченка (Варшава, 1934-1939). Викладав у Варшавському ун-ті, Українському вільному інституті (Мюнхен). Народився в м. Суми.
Олександр Лазаревський (1834-1902) – видатний український історик, археограф, краєзнавець, громадський діяч. Автор близько 450 наукових праць. Його праці переважно присвячені історії Гетьманщини 20ї половини XVII-XVIII століть. Основоположник нового напрямку в історичній науці. У 1998 році Конотопська міська рада встановила премію ім. Лазаревського. У 20-і роки Конотопський музей також носив його ім’я. Народився в с. Гирівка Конотопського р-ну.
Олександр Паліцин (1749-1816) – просвітитель, поет, громадський діяч. Народився на х. Попівка біля Сум. Засновник просвітницького гуртка «Попівська академія». Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) – першого в Україні. В с. Залізняку встановлено пам’ятник на місці його поховання, проводяться традиційні Паліцинські читання.
Дмитро Туптало (Дмитро Ростовський) (1651-1709) – церковний і громадський діяч, проповідник. Автор книги «Четьї-Мінеї». Стиль його проповідей став класичним зразком церковного ораторського мистецтва. Канонізований у 1754 році. Був ігуменом Глухівського Петропавлівського монастиря (1694-1697).
Григорій Сковорода (1722-1794) – великий український філософ. Під час своїх мандрівок не раз бував у Сумах, Лебедині, Боромлі, с. Попівка поблизу Сум., у с. Мала Чернеччина. Його ім’я носить Інститут філософії НАН України.
Олександр Потебня (1835-1891) – мовознавець, фольклорист. Засновник психологічного напрямку у лінгвістиці на українському грунті. Член-кореспондент Петербурзької АН. Народився поблизу с. Гаврилівна Роменського повіту. Інститут мовознавства НАН України зараз носить його ім’я.
Василь (1873-1952) та Федір (1879-1947) Кричевські – відомі українські художники, організатори Української академії мистецтв. Василь як архітектор є творцем українського народного стилю, а як графік був автором проектів державного герба та печатки УНР, грошових банкнот. Федір у 1920-1922 роках був ректором Української академії мистецтв. Народились на Лебединщині.
Давид Бурлюк (1882-1967) – поет, художник. Відомий як лідер російського футуризму (маніфест «Пощечина общественному вкусу»). Деякі з його художніх полотен зберігаються і в Сумському художньому музеї. Один із чільних творців українського модернізму початку ХХ століття. Народився на Лебединщині (х. Семиротівка). Навчався в Сумській Олександрійській чоловічій гімназії.
Володимир Куц (1927-1975) – 2-кратний олімпійський чемпіон. Народився у с.Олексине Тростянецького р-ну.
Василь Капніст (1758-1823) – класик російської літератури («Ода на рабство», комедія «Ябеда»). Один з останніх українських автономістів ХVІІІ століття. Їздив до Прусії просити допомоги на випадок визвольної війни проти «московської тиранії». Приїздив у село Попівку, де спілкувався з Паліциним та Каразіним. Сім’я Капністів була власником маєтку в с. Михайлівка Лебединського повіту.
Олександра Деревська (1902-1959) – мати-героїня. Довгий час проживала в Ромнах. Всиновила 67 дітей. Її ім’ям названо одну із малих планет, вулицю в Ромнах, Роменську школу-інтернат, споруджено пам’ятник.
Степан Тимошенко (1878-1972) – видатний вчений-механік ХХ століття. Один із організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Член Польської, Французької, Американської, Італійської АН, Королівського наукового т-ва у Лондоні. Іноземний член АН СССР. Основоположник школи технічної механіки в США. Ім’я Тимошенко присвоєно лабораторії технічної механіки Стенфордського у-ту. Народився в с. Шпотівці Конотопського р-ну.
Борис Грінченко (1863-1910) – відомий український культурний діяч., журналіст, письменник, перекладач. Один із лідерів українського національного руху кінця ХІХ – поч.. ХХ століття. Народився на Сумщині (х. Вільховий Яр). Деякий час вчителював у с. Нижня Сироватка. Упорядник. 4 томного «Словаря української мови».
Михайло Осадчий (1936-1994) – поет, прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент.
Степан Таранушенко (1889-1976) – мистецтвознавець, історик архітектури, пам’ятникознавець. Професор (1924). Був репресований. Відкрив кілька архітектурних шкіл. Автор біля 120 наукових публікацій. Народився в Лебедині.
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – письменник, класик української літератури. Його життя і творчість дуже тісно пов’язані із територією сучасної Сумщини (особливо Глуховом і Конотопом). На матеріалах із життя містечка Конотоп написав одну із кращих своїх повістей – «Конотопська відьма».
Олексій Берест – Герой України, першим підняв Червоний прапор над фашистським рейхстагом.

Знакові фігури всеукраїнського масштабу в історичному розрізі
Володимир Великий – Великий князь Київський (979-1015)
Ярослав Мудрий – Великий князь Київський (1019-1054)
В’ячеслав Чорновіл – політичний діяч, публіцист, Герой України.
Дмитро Багалій (1857-1932) – видатний український історик, праці якого присвячені в основному історії Слобідської України (в тому числі сучасній Сумській області), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) ( з 1919).
Семен Гулак-Артемовський – класик української музики, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863).
Павло Скоропадський (1873-1945) – гетьман України (1918). Життя родини Скоропадських чільно пов’язане з Глухівщиною.
Симон Петлюра (1879-1926) – публіцист, політичний діяч. Один із лідерів української нації під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Микола Міхновський (1873-1924) – юрист, громадський і політичний діяч, ідеолог відновлення незалежної української держави. У рефераті «Самостійна Україна» (1900 р.) вперше у Наддніпрянській Україні висунув гасло політичної незалежності України («Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).
Іван Мазепа (бл. 1640-1709) – гетьман України. В останні роки свого життя прихильник відокремлення України від Московії.

А також:
Конотопської битви (1659)
Героїв Крут (1918)
Марусі Чурай (ХVІІ століття)

ВСЬОГО: 55 назв

0

6

  • Автор: Guest
  • Гость

Пропозиції підготував В’ячеслав Артюх
за участю Олексія Шевченка, Михайла Манька та Григорія Хвостенка. При підготовці також були використані матеріали енциклопедичного довідника : «Сумщина в іменах» за редакцією Віктора Звагельського.

0

7

  • Автор: Бармалей
  • Members
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 952
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    Не определено
  • Последний визит:
    2014-12-07 13:50:11

Не, ну я знаю, кому это выгодно (в плане бабулесов). Но я не могу понять НАФИГА??? Для города и горожан переименование - ничего кроме лишнего геморроя не принесёт.

Бабла хоцца? Так возьмите грант для организации клуба дрочеров-грантопилов, собиритесь, сфоткайтесь и отчитайтесь. Плюс ещё известность прийдёт :D Вон спамеры на таких ссылки рассылают :D

0

8

  • Автор: Guest
  • Гость

У Дніпропетровську:
Як виявилося, перейменування вулиці Кірова на вулицю О. Гончара, яка нараховує 14 приватних будинків і 70 жителів, обійдеться всього лише в 832 гривні. Цю суму міський голова пообіцяв знайти не в місцевому бюджеті, а «за рахунок спонсорів».

И я так понимаю, что сначала надо провести опитування громадської думки, как здесь:
http://www.kmv.gov.ua/press.asp?Id=72643

0

9

  • Автор: Guest
  • Гость

Почитал, как в нормальных городах улицы переименовывают. К примеру, если в какой-то хатынке некогда проживала Леся Украинка, то на хатынку - табличку вешают, и улицу соответственно переименовывают. Туда пионеров водят, и всем ясно, почему так улицу назвали. А не так, как у нас собираются сделать: грантоеды себе грант отхапали, около-историкам бутылку поставили, те из первой попавшейся книжки списком полсотни фамилий выписали - и дело в шляпе. Главное - все довольны, все с деньгами. А то, что я эту… имени…  Гулака-Артемовського три года только запоминать буду, никого не волнует.

0

10

  • Автор: Guest
  • Гость

Минаев: "В ближайшее время я предложил переименовать две большие улицы…"

Возомнил себя королем. А Сумы он переименовать не хочет?
Инициатива переименования должна исходить от созревшей для этого громады, озвучиваться депутатами на сессии, рассматриваться на комиссии, а дело Минаева - найти для этого деньги и поставить свою подпись, удовлетворяя желание граждан.
Минаеву надо читать законы по самоуправлению и не злоупотреблять своими полномочиями. Его голос весит ровно столько же, сколько и мой.

0

11

  • Автор: бывший сотрудник
  • Members
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 2205
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    Не определено
  • Последний визит:
    2010-08-24 19:24:30

Ну а как пов`язані з Сумщиною В. Чорновіл, Володимир Великий ,Ярослав Мудрий?   
Маруся Чурай вобще возможно литературный персонаж http://uk.wikipedia.org/wiki/Чурай_Маруся

Давайте еще улицу хана Батыя сделаем, тут хоть его армия проскакала.

В принципе идея неплохая, я бы не стал её резко отбрасывать. Оказывается у нас есть и улица Павлика Морозова и переулок, я так думаю и одной многовато для такого героя.

Но кто это делает?  "Діячи", широко известные в узких кругах особыми умственными качествами, плюс импотентный минаев. Раз оно поддержано грантом и за это ратует дурко, то вызывает крайне острые подозрения. Хорошее он не поддержит.

И второй момент - все переименования направлены в прошлое.  Почему нет позитивных фигур - все гонимые, эмигранты, диссиденты, побежденные. Какой пример детям дают герои Крут? Иван Мазепа? Гетьман Скоропадский? Советские наименование давали позитивный настрой, пример. Ул. Победы, Космонавтов. Даже Павлик Морозов -  победитель свое среды.

Современной Украине надо гордиться тем что есть: Леонид Каденюк, Оксана Баюл, братья Кличко, Сергей Бубка, Руслана... Виктор Янукович наконец. :)

Харитоненко  - это типичный Щербань или Епифанов. Даже наверно более феодальныц. Все тут принадлежало их династии полвека. Строили заводы и жд пути, чтобы бабло зашибать (ах герой) для своих болеющих на вредном прозводстве рабочих - больницы (ах как благородно). От жиру кидали три рубля, чтобы сумские литераторы его прославляли. У древнейшей профессии не пропало, памятник стоит.

Давайте двум этим деятелям поставим памятники. Щербань очень много сделал для Сум, пострадал, был политически репрессирован.
Пиф реально сейчас делает для развития города больше чем горсовет со всеми управлениями и бюджетом. "Истерической правде" надо смотреть в глаза, а не в ...другие места.

Проблема в том, что сейчас в Сумах много великих людей,  которые не только тут под деревом отлить заходили, а жили, живут, показывают пример. Только чемпионов мира по разным видам спорта человек 15.
Только мало кто о них знает и помнит. Бо выкинуть хз соко денех на хз шо дурко может, а реально поддержать позитив... ну опять о больном.

:(

Отредактировано бывший сотрудник панорамы (2007-03-04 00:33:42)

0

12

  • Автор: Guest
  • Гость

Додаток

до рішення Сумської міської ради

„Про порядок найменування та

перейменування територіальних об’єктів міста Суми”

від 28 квітня 2004 року № 767-МР
Порядок найменування і перейменування

територіальних об’єктів міста Суми
1. Загальні положення

1.1. Порядок найменування і перейменування територіальних об’єктів міста Суми ( далі-Порядок) розроблений комісією по визначенню підстав для найменування об’єктів адміністративно-територіального устрою та порядку і послідовності їх перейменування ( далі-Комісія), затвердженою розпорядженням міського голови від 03.03.04 № 161-Р.

1.2. Згідно зі статтею 11 Статуту територіальної громади міста Суми, територіальними об’єктами міста ( далі-Міські об’єкти) є вулиці, провулки, майдани, мости, парки, сквери тощо, які знаходяться на території міста Суми.

1.3. Найменування і перейменування Міських об’єктів, здійснене за даним Порядком, є обов’язковим для усіх юридичних та фізичних осіб.

2. Основні вимоги та правила до пропозицій та клопотань щодо найменування і перейменування територіальних об’єктів

міста Суми

2.1. Пропозиції, надані організаціями, підприємствами, установами, громадськими організаціями, політичними партіями, творчими спілками, іншими об’єднаннями громадян, та клопотання окремих громадян розглядаються Комісією, якщо в них ідеться про відновлення історичних назв Міських об’єктів та історичної справедливості, найменування нових міських об’єктів тощо.

2.2. Пропозиції та клопотання мають бути надані в письмовому вигляді, державною мовою, на ім’я заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, який очолює Комісію.

2.3. Разом із клопотаннями та пропозиціями щодо перейменування Міських об’єктів повинні надаватися перевірені і уточнені дані стосовно відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.

2.4. Сторона, яка надає пропозиції, клопотання щодо найменування чи перейменування Міських об’єктів, має вказати джерела фінансування передбачуваних робіт.

3. Порядок прийняття рішень щодо найменування і перейменування територіальних об’єктів міста Суми

3.1 Пропозиції, клопотання розглядаються на засіданнях Комісії при наявності більше 50 % її складу.

3.2 На засіданні Комісії з питань найменування (перейменування) Міських об’єктів має право бути присутньою сторона, від якої надійшли пропозиції чи клопотання.

3.3 Засідання Комісії з питань найменування (перейменування) Міських об’єктів можуть проходити за участю представників засобів масової інформації.

3.4 Пропозиції, клопотання щодо найменування (перейменування) Міських об’єктів мають бути розглянуті Комісією в місячний термін з моменту подання.

3.5 Під час розгляду пропозицій, клопотань Комісія може звертатись за додатковою інформацією з цих питань до організацій, підприємств, установ, громадських організацій, політичних партій окремих громадян тощо.

3.6 Рішення Комісії стосовно найменування (перейменування) Міських об’єктів приймаються більшістю голосів від загальної кількості складу Комісії.

3.7 У разі підтримки пропозиції чи клопотання Комісія виносить відповідний проект на розгляд виконавчого комітету міської ради. У разі відмови стороні, від якої надійшла пропозиція чи клопотання, надається письмова відповідь з обґрунтованими поясненнями щодо відмови.

3.8 Виконавчий комітет міської ради приймає (відхиляє) проект рішення про внесення даного питання на розгляд міської ради.

3.9 Підготовку проектів відповідних рішень виконавчого комітету здійснює управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

3.10 Сумська міська рада приймає чи не приймає рішення щодо найменування (перейменування) Міських об’єктів.

3.11 У разі ініціювання питання про найменування (перейменування) Міських об’єктів міським головою міста Суми, депутатами Сумської міської ради, постійними депутатськими комісіями відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування” та регламенту Сумської міської ради документи та пропозиції надаються на розгляд Комісії секретарем міської ради.

3.12 Назви територіальних об’єктів міста Суми даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.

4. Обмеження при здійсненні найменування перейменування територіальних об’єктів міста Суми

4.1. Назви Міських об’єктів, які мають краєзнавчу спрямованість та історико-культурну цінність, не можуть бути перейменовані.

4.2. Присвоєння Міським об’єктам імен з метою увічнення пам’яті видатних державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки, культури і спорту здійснюються тільки посмертно.

4.3. Перейменування Міських об’єктів, яким були присвоєні імена державних і громадських діячів, можливо тільки за умови відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.

Секретар Сумської міської ради
О.В. Атаман

http://meria.sumy.ua/ua/documents/rada_dec...19/767-mr/addon

Ты, Бывший, спрашивал, причем тут архитекторы? Читай:
3.9 Підготовку проектів відповідних рішень виконавчого комітету здійснює управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.
Но оказывается, архитекторы могут начать рыпаться только после того, как поработает  Комісія з питань найменування (перейменування). Причем, с участием СМИ. Так собиралась такая комиссия или не собиралась? Уже обсуждалось или не обсуждалось? Эй, СМИ, ау-у?
Да, Минаеву бы надо яснее говорить насчёт финансирования, потому как:
2.4. Сторона, яка надає пропозиції, клопотання щодо найменування чи перейменування Міських об’єктів, має вказати джерела фінансування передбачуваних робіт.
И еще:
4.3. Перейменування Міських об’єктів, яким були присвоєні імена державних і громадських діячів, можливо тільки за умови відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.
Так что, уважаемые, если вы хотите переименовать ул. Горького в Суджанську, то вам придется доказать, что Горький … мм… недостоин. И Белинский тоже.

0

13

  • Автор: Guest
  • Гость

Вру, Горького можете, бо Суджанська - історична назва. :)

0

14

  • Автор: Професійний грантоїд
  • Гость

На перейменування, таблички, памятники грантів в Сумах не давали і давати ніхто не буде. Дають гранти на: семінари, лекції, видання, дослідження, міжнародні обміни та стажування.
Попустіться борці с реальностю.

0

15

  • Автор: Guest
  • Гость

Полностью согласен: вам дали грант за то, чтобы вы разжигали среди общественности и муссировали вопрос о переименовании улиц.
Другими словами, как выяснилось, за хорошо организованную болтологию в нужном америкосам русле немалые деньги дают: за проведение круглых столов (на которые даже журналисты не ходят, канешна, кроме Рамы и Данкора), за лекцию среди 2-х калек, и за никому не нужные методички. А также, чтобы лично вы ездили в Страсбург на семинары.
Мне претит не грант, а ваше лицемерие. Если бы вы действительно ратовали за восстановление исторической справедливости, а не за деньги, то должны бы ОФИЦИАЛЬНО письменно обратиться в мэрию, согласно утвержденному порядку:
2.1. Пропозиції, надані… громадськими організаціями.. розглядаються Комісією…
2.2. Пропозиції та клопотання мають бути надані в письмовому вигляді, державною мовою, на ім’я заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, який очолює Комісію.
Но вас, верно, смущает вот это:
2.4. Сторона, яка надає пропозиції, клопотання щодо найменування чи перейменування Міських об’єктів, має вказати джерела фінансування передбачуваних робіт.
А из гранта выделить слабо? Слабо. Вы только можете заставить Минаева сделать это от своего имени. При этом Минаев не даст ни копейки, а нагнет всех адресатов, как когда-то Омеля, проделать это за свой счёт.
Кстати, а вы зачем гранты убрали со своего сайта? Они где теперь лежат, а? А то я хочу кое-что уточнить...

0

16

  • Автор: Професійний грантоїд.
  • Гость

Хочеш уточнить - пішітє пісьма.
Меін в западло і не по - понятіям на цьому форумі щось доводити, оскільке отримувачів грантів тут вважають подонками крайнєй мєри, але скажу. Куди ми діваємо американські та європейські гроші? А хер його знає? Знаю лише, що в сумах ніхто на них машин і квартир не купив і пузо на антальях не грів. Якщо з тих хто виступає за перейменування є отримувачі грантів то цей збіг випадковий. Не гамерика ні явропа гроші на відновлення історичної справедливості давати ніколи не будуть. Хіба що ЮНЕСКО дасть на яку небудь реставрацію. Пардонтє, це Ваша справа - так вони вважають. І це правильно.
Є специ краєзнавці це їх справа давати відповідні поради, щодо перейменування. Справа мерії та депутатів їх або ігнорувати або прислухатись. На тому прощавайте. З грантоїдським привітом.

0

17

  • Автор: Guest
  • Гость

Знаешь, в чём отличие между работой инженера и проститутки? Первый получает деньги за свой труд и умения, а проститутка - за готовность дать собой попользоваться первому встречному. Так вот, ты, как грантоед, подстилаешься под любого, кого удалось развести на грант, а сам путного ничего не умеешь.
И я бы ещё тебя понял, если бы ты, бредя восстановлением исторической справедливости, собрал единомышленников, зарегистрировал общественную организацию, долбал город акциями, попутно ища способы финансирования своей идеи-фикс. Тогда я и сам к тебе пришел, помог, может даже и денег дал.
Но ты сегодня ратуешь за улицы, вчера - отрабатывал грант контроля выборов, а завтра чем озаботишься? Что тебе удастся раздобыть?

Вы - социальные пэрэвэртни. Вы споплюжили саму идею общественной организации, превратив её в банальный способ зарабатывания денег.
И лично во мне вы убили бескорыстное стремление помогать. И теперь даже к просьбам помочь собачкам я равнодушен.
А идею переименования улиц я теперь точно не поддержу, потому что не хочу, чтобы на моих национальных чувствах делали деньги.

0

18

  • Автор: Guest
  • Гость

После того, как Алещенко получил грант на борьбу с птичьим грипом, то для Сумских грантоедов осталось только учредить гранд  "Кто Бориса Моисеева лучше в жопу поцелует". Они и жнецы и кузнецы и сосать спецы.

0

19

  • Автор: бывший сотрудник
  • Members
  • Приглашений: 0
  • Сообщений: 2205
  • Уважение: [+0/-0]
  • Позитив: [+0/-0]
  • Провел на форуме:
    Не определено
  • Последний визит:
    2010-08-24 19:24:30

Не гамерика ні явропа гроші на відновлення історичної справедливості давати ніколи не будуть.

Историческая справедливость им конешно по боку. Токо деньги дают на такие весчи, которые их совсем не должны интересовать и не нужны.
Как-то: реформирование масс-медиа, контроль за ходом выборов, реформирование системы образования, земельная реформа, раздача презервативов и тд. Тобто вмешиваются в суто внутришни справи украины, даже в личные дела украинцев (презервативами).

При этом всем этом ясно, что равноправным членом во всякие союзах Украину они никогда не сделают. Зачем комуто  выращивать конкурента на рынках?
Штаты, которые ведут мировую войну за сырье, будут считать Украину равным членом НАТО и отдавать ей долю награбленного? ;)

Вопрос 1. - а нах тогда им надо выкидывать миллионы на гранты?
У меня мысль одна, что таким путем воспитывают себе вассала. Не физическим подчнением (как пытался Гитлер), а промывкой мозгов. Убеждением, что мы тупые и должны их слушаться. Меня лично коробит, когда приезжает представник фонда Видродження, хуй какой-то и начинает вычитывать - вы недоумки, ваша область недоумки, вы берете мало грантов и т.д.

Вопрос 2. - а нах нам оно надо?
Я  не говорю про последствия "помаранчовой революции", всяких  ющенков с минаевыми. Будем считать это несчасливой случайностью.
Еще один аспект что "привитая"(насаджена) грантами демократия и ценности маложивучи и быстро скисают. После революции был самый большой всплеск политических преследований за всю новейшую историю Украины.

Моя позиция: Украина - заебись страна без всяких евросоюзов и нато. Мы сами способны создать себе правильный образ жизни. А те кто рассказывает нам, что мы недо-люди, сами не можем решать как нам жить, - *ры, их надо топить в сортирах.

Я не лично тебя имею ввиду, но такой у меня взгляд на твою профессию.

0

20

  • Автор: Guest
  • Гость

В догонку к статье о переименовании улиц на Данкоре http://dancor.sumy.ua/articles/5242.htm
Наконец-то закончатся эти унизительные для украинцев американские гранты и заработает централизованная государственная программа. Очевидно, и денег отпустят.

19.11.200713:58
Ганна СКРИПНИК: „Закон про демонтаж символів тоталітарного минулого має бути одним з перших, прийнятих новою ВР”

„Закон, ініційований УНП, про демонтаж символів тоталітарного минулого має бути одним з перших, прийнятих у новій Верховній Раді”, - переконана представниця Української народної партії, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ, академік Ганна СКРИПНИК. Таким чином вона висловила підтримку ініціатив Президента України та рішень деяких місцевих рад про демонтаж радянських символів та перейменовування вулиць, присвячених комуністичним функціонерам і подіям становлення радянського режиму. Вона зазначила також, що „запорукою того, що такий законопроект буде підтриманий, стане формування демократичної коаліції".

Вона нагадала, що із законопроектами про ліквідацію тоталітарних символів Українська народна партія виходила ще у 2001 році, однак "на той час він не був ухвалений, зважаючи на проросійський та прокомуністичний склад більшості парламенту". Напередодні формування блоку "Наша Україна – Народна самооборона" УНП вимагала внести ліквідацію тоталітарних символів до Програми блоку, а після завершення виборів звернулася до керівництва майбутньої демократичної коаліції визначити законопроект «Про ліквідацію на території сіл, селищ і міст України символів тоталітарного режиму та перейменування топонімічних назв, що уособлюють в собі тоталітарну епоху» серед першочергових до ухвалення.

На думку Ганни СКРИПНИК, „проблема символіки на території держави є не менш важливою, ніж економічні реформи”, оскільки "символи уособлюють собою цінності суспільства". „Допоки в Україні стоятимуть символи радянської доби та іншим ворогам українського народу, припустимими вважатимуться і методи, якими послуговувалася комуністична влада СРСР – "червоний терор", геноцид українського селянства, вбивства, катування мільйонів людей, нетерпимість до іншої думки, знецінення людського життя, тотальна матеріальна убогість”, - заявляє представниця УНП. За її словами, "ці символи антагоністичні і в моральному, і в матеріальному плані до тих, на які прагне орієнтуватися громадянин в незалежній Україні".

"Декомунізація свідомості – це перший, найважливіший крок до декомунізації реалій життя українців", – зазначає Ганна СКРИПНИК.

Саме тому, за її словами, „у процесі демонтажу символів тоталітарного минулого не слід обмежуватися лише указами Президента, рішеннями місцевих рад та навіть законом, який зобов'яже до цього і визначить відповідальність за його невиконання". "Необхідно розробити і реалізувати відповідну державну програму інформування громадян про епоху і цінності, що їх уособлюють символи радянського тоталітаризму", - вважає представниця Української народної партії, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ, академік Ганна СКРИПНИК.

Довідково. 2 листопада 2007 р. Центральний Провід УНП доручив депутатській групі Української народної партії у парламентській фракції НУ-НС внести одним з перших на розгляд Верховної Ради «Про ліквідацію на території сіл, селищ і міст України символів тоталітарного режиму та перейменування топонімічних назв, що уособлюють в собі тоталітарну епоху».
http://www.unp-ua.org/clients/unp.nsf/0/A3...ment&subname=1&

0

21

  • Автор: Guest
  • Гость

Заходите все на новый сайт с мобильным контентом MobilaFun. Пока аналогов этому сайту в рунете просто нет!!! Здесь вы найдёте огромное количество мобильного контента:Java-игры(Около 20 тематик), множество картинок и анимации, темы, рингтоны и реалтоны, эротические клипы 3GP, эротические рассказы и множество другой интересной информации. Адрес сайта http://www.8203.ru?pp=91132 .
Также доступна мобильная версия сайта http://wap.8203.ru?pp=91132 .
Зайти вы на неё можете с любого мобильного телефона в любое время и в любом месте.

С уважением партнёр компании MobilaFun Павел.

0

Ответить
Страница: 1

Быстрый ответ

Напишите ваше сообщение и нажмите «Отправить»